Довгограюча донечка

54

Задовбав чоловік з табличкою «Допоможіть бідному дитині», який цілими днями катається на різних автобусах, зачитуючи слово в слово однаковий текст з виразом, переграючи, як актеришка з дешевого театру. Цю людину я бачив як мінімум двадцять разів у різних місцях міста. Машини нема, по роботі доводиться багато їздити. Набрид.

«Страшний діагноз — порок серця…» Я майже напам’ять вивчила це, як і він. Його нібито дочка з фотки не схожа на нього анітрохи! Блондиночка-дівчинка, худенька, а цей хрін широкої кістки, смугл і байдужий. Тільки читає свій текст з емоцією, і то вкрай награною.

Якщо б це була його дочка, він би сидів біля її ліжка і підтримував її. Якщо б це була його дочка, він би продав і квартиру, і душу, щоб зібрати грошей на лікування. Якщо б це була його дочка, він просив би інакше. Я знаю, про що кажу: я сама мати.

Цей чоловік збирає гроші жалісливих громадян, які пишаються своєю участю в благоЕкшн ності. Дякує всіх по черзі, використовуючи одні і ті ж слова, в одній і тій же послідовності.

— Спасибі вам, дай б-г здоров’я, велике вам спасибі, спасибі вам, дай б-г…

Він використовує у мовленні небанальні обороти, що теж впливає на людей. Так, замість «дозвольте пройти» у нього «я вас потревожу».

Він зачитує текст, іноді забуваючи фразу і роблячи невелику паузу. Він завжди, завжди перебільшує з інтонацією. Потім він діловито кладе дрібниця в пакет, недбало бере під пахву заламинированную табличку з фотографією дитини і текстом, виходить і заходить в інший автобус з байдужим обличчям.

І адже багато у нас таких благоЕкшн ників останнім часом! То тут, То там. Але тільки в теплу погоду: в холоди ніхто не допомагає нещасним. Жебраки сидять на газетках у блискучих черевиках. Бабуся біля супермаркету простягає руку, а ввечері за нею приїжджає чорний «мерседес-бенц». А люди дають їм свої грошики за просто так! Задолбали.