Хрін, а не блін!

11

Я веду домашню бухгалтерію, для чого намагаюся збирати чеки діставати смартфон і записувати туди суми витрат незручно.

У багатьох кафе швидкого харчування для виключення «лівака» просять покупців, яким не видали чек, повідомляти про це, пропонуючи в якості заохочення оплатити їх покупку або частина такої.

— Добрий день, блін такий-то, салат сякий-то і квас 0,5, будь ласка.
— З вас стільки-то.
— Так, прошу. І чек, будьте так люб’язні.

Миттєвий розгін до ультразвуку:

— Та ви що, кинувши%#евали все?! Не напасешся на вас безкоштовних млинців, на христарадников! Та мені по%#ї, дзвони, куди хочеш, скаржся, бл#$ь! Та нехай мене навіть звільнять, мені по%#ї, все одно %#й тобі, а не блін!
— Жінка, ви хворі? Ви що визжите? Мені не потрібен ваш безкоштовний блін, мені чек потрібен для домашньої бухгалтерії.
— Я, бл#$ь, неясно сказала тобі? Давай, бл#$ь, дзвони, скаржся, ти, бл#$ь, млинця у мене не отримаєш!

Стенаю плечима, записую суму в смартфон, йду обідати — не бити ж цю визгливую корову, в кінці кінців. Можна, звичайно, було в Жириновського пограти, але вже дуже я люблю квас.

Власники млинцевого ларька біля московського метро «Марксистська», ви не в курсі, що це і навіщо, а? Я б і поставив це питання безпосередньо вам, та тільки ось телефончик що не відповідає…