Один із заступників одного з вас

17

Шановні мої директора, яких рівному четверо!

Я працюю з вами вже більше п’яти років, з деякими з вас ще довше. За цей час я виконував різні роботи, які не міг виконати ніхто інший з нашої фірми. Мене ніхто не вчив працювати, я завжди розбирався сам по ходу, вникаючи при цьому в усі можливі нюанси. При цьому ви серйозно вважаєте, що я цілком справедливо отримую зарплату, як у всіх. Після першого такого заяви це питання я став піднімати виключно в непрямому вигляді, натякаючи вашим соглядатаям про намір змінити роботу.

Зараз мені довірили досить серйозний фронт, і я намагаюся, як можу. Я роблю свою роботу в міру знань, розуміння і спільних переконань. Не сумніваюся, що хтось інший на цьому місці буде робити її не так, як я (і не факт, що краще).

Часом я не можу зробити свою роботу так, як ви хочете. Це буває з різних причин, але вас це не хвилює, і ви говорите, що я хріновий працівник. У відповідь на мої прохання навчити, як треба, ви говорите, що вчити нікого не будете, тут не інститут, і якщо не можеш працювати — пішов на @#$. Іноді при цьому ви намагаєтеся взяти справу в свої руки, але в результаті або мовчки розумієте, що справа не така проста, як вам здавалося, або вирішуєте його за допомогою адміністративного ресурсу, мені недоступного. Ви не раз в нецензурній формі говорили на зборах, що мої рідкісні пропозиції нічим не цінні, а потім впроваджували їх без єдиного слова вибачень. Ви не раз просили мене доробити роботу за кимось, хто не впорався, незважаючи на те, що ставлюся я формально вже інший, і зарплата мені сплачується не за це.

А ще ви постійно натякаєте, що якщо у мене буде план розробки нового напрямку, то ви з задоволенням виділіть гроші з бюджету, щоб я заробив на цьому грошей собі і вам до вящей слави нашої чималої фірми.

На сьогоднішній день мені набридло до нудоти те, що ви не бачите протиріччя у власних словах.

Я не хочу робити свою нинішню роботу, але розумію, що більше нікому. Я не прошу у вас дифірамбів і зарплати в три рази вище. Я цілком згоден на премію, пропорційну доходів мого відділу: це допоможе підтримувати мотивацію, якої давно немає. Ось чого я хочу, — це щоб ви визначилися нарешті, цінний я працівник чи ні. Якщо так, то давайте я продовжу робити свою роботу так, як умію. Якщо нема й суду нема. Якщо вас влаштовує моя праця — скажіть, мені буде приємно, якщо немає — знайдіть іншого працівника. Якщо вам потрібен інженер — навіщо розпустили відділ і перевели мене під три чорти? Якщо не потрібен — вибачте, у мене тепер інші обов’язки.

До речі, плани у мене є, але ви в них не фігуруєте — вже вибачте. Я навчився робити майже все за ці роки. З привітом, один із заступників одного з вас.