В годину по байту сенсу

17

Задовбали любителі недомовленості. Отакі люди, які ну ніяк не можуть видати всю інформацію відразу, а будуть цідити її в годину по чайній ложці.

— Ой, тут вчора таке сталося…

І загадкова тиша. Мабуть, щоб надати цінності того, що мені збираються розповісти. Промовчати начебто неввічливо — питаєш, що ж таке сталося.

— Ой, ну я вчора поїхала в магазин, ну ти знаєш…

І знову тиша. Приголомшливо цікаво. Таке нетривіальне початок, що хочеться дізнатися продовження, аж сил немає. Вже менш спокійно цікавишся, що ж далі.

— Ну, я там зустріла Х, ти пам’ятаєш, яка зустрічалася з Y, а потім від нього пішла до Z. Ну, блондинка така, невисока, з короткою стрижкою…

Я прекрасно розумію, про кого йдеться. Більше того, мені це стало зрозуміло відразу після того, як я почула ім’я. На фіга мені вся її (до речі, теж відома мені біографія? У чому, власне, сіль того, що мені намагаються повідати?

І так до нескінченності. Видаємо одну фразу і з загадковим виглядом чогось чекаємо. Чого? Що на вашу малоінформативне висловлювання відреагують бурхливими проханнями розповісти, що ж далі? Так, вибачте, зацікавити не треба ось цим багатозначним мовчанням, а конкретно тим, що збираєтеся повідомити. Якщо щось абсолютно безглузде, то цінності всі ці театральні паузи вашій розповіді все одно не додадуть. Якщо щось цікаве, то за всіма цими ліричними відступами, таємничим мовчанням та іншої нісенітницею ступінь неї цікавості для мене впаде практично до нуля.

Ясна річ, що кожному своє. Але не раз, а сто разів вже просила відразу говорити, що хотіли, а не наводити тінь на тин за півгодини, коли усієї інформації — на п’ять хвилин у неквапливій манері. І все одно ми будемо багатозначно закочувати очі і створювати ореол таємничості там, де не треба. Хочете, щоб у людині була загадка? Це не найкращий спосіб реалізації цього бажання, придумайте щось інше.

Мабуть, пора перестати бути ввічливою і замість навідних питань почати радити починати розповідь після того, як вийде відразу згадати все, що потрібно. Чи не розповідати зовсім. А поки — задовбали.