Біфштекс з яйцем без яйця

14

Я працюю кухарем в ресторані, де ціни хоч і не дуже кусаються, але заклад тримає рівень. Мене дуже сильно задовбали люди, які приходять до нас поїсти.

Будь-кухар знайомий з поняттям «технологічна карта». Це офіційна папір, на якому написано, як готувати конкретне блюдо, скільки в грамах і яких інгредієнтів покласти, як його подавати. Вона затверджується шеф-кухарем, директором та бухгалтером ресторану.

Мене задовбали гості, які просять «побільше». Ні, не покладу побільше. Якщо в салат йде 50 грамів майонезу або 30 грамів перцю, то покладу я стільки, скільки написано в технологічній карті. За зайві продукти я ризикую платити зі своєї кишені, а це мені не подобається.

Мене задовбали гості, яким не подобається подача. Так, я розумію, що тарілка маленька, перемішати складно і половина розсиплеться. Але я тут ні при чому. І я навіть розумію, що салат «грецький» — це купа крупно нарізаних овочів, які виглядають як холодна закуска. Не можу я нарізати дрібно, технологічна карта зобов’язує нарізати крупно. За відхилення від правил подачі мені загрожує штраф, і його, як ви здогадуєтеся, я не хочу платити. Як подається страва, можна дізнатися в офіціантів. Не розумію, чому цього не роблять.

Мене задовбали люди, які їли в ресторані «У Васі Пупкіна» і волають: «Там порція більше, зробіть нам, як у Пупкіна!» Таким можу дати пораду: читайте меню. Там завжди пишуть вага готового страви — перевіряла особисто.

Я не зла людина, але, як мовиться, не зли кухаря: тільки він знає, що ти їси.